Ми живемо у час, коли поруч із нами дедалі частіше — люди, які пережили травму тіла. Хтось повернувся з війни із пораненням, хтось втратив кінцівку через ДТП, хтось народився з порушенням слуху чи зору. І наше суспільство, якщо воно хоче бути зрілим, повинне навчитися розмовляти — без напруги, без жалості, без стигматизації.
Культура спілкування після поранення — це не просто ввічливість. Це вміння бачити в людині людину. Гідність, такт і людяність — ось три базові орієнтири, які допоможуть вам не нашкодити словом, навіть якщо ви не маєте психологічної освіти.
Фраза «людина з інвалідністю» — єдина коректна форма, визнана українським законодавством. Вона фокусує увагу не на стані, а на особистості. На відміну від застарілих слів, таких як «інвалід», «каліка», «контужений», які вже несуть у собі осуд або жалість.
Уникайте висловів на кшталт:
– «З ним треба обережно, він травматик»
– «У нього ж особливі потреби»
– «Та він же не повноцінний»
Це слова, які знецінюють досвід людини й перетворюють її травму на головну ознаку особистості.
Натомість використовуйте формулювання:
– «людина з травмою»,
– «з порушенням руху»,
– «з ампутацією»,
– «з пораненням унаслідок бойових дій» тощо.
Не варто питати про подробиці, якщо вас не запрошували до такої розмови. Якщо ви не знаєте, чи можна про це говорити — запитайте прямо: «Тобі комфортно, якщо я задам питання про це?» Це прояв поваги, а не надмірної обережності.
Після травми багато військових переживають складну адаптацію. Хтось мовчить, хтось замикається, хтось поводиться агресивно. Це не погано і не добре — це нормальна реакція на ненормальні події. І в цей момент особливо важливо, щоб поруч була людина, яка вміє бути поруч — без тиску, без вимог, але й без фальшивої «позитивності».
Ваше завдання — не «мотивувати» або «перемикати» людину, а бути опорою. Говоріть про її сильні сторони, професійні навички, можливості в новій реальності. Але не як рецепт, а як запрошення до діалогу: «Ти завжди був(ла) хорошим організатором — може, це те, що знадобиться і тут?»
І не бійтеся мовчати. Мовчання з любов’ю іноді цінніше за сто слів.
У кожного з нас є шанс бути тією людиною, після розмови з якою стає трохи легше. Тому якщо ви не впевнені, як правильно говорити з людьми, які пережили травму тіла — почніть із простого: повага, увага, чесність.
💬 Якщо ви або ваші близькі стикнулися з фізичною чи психологічною травмою, психологічний центр «Ор Шалом» готовий підтримати вас. Ми допомагаємо ветеранам, родинам військових і всім, хто потребує турботи й професійної допомоги. Звертайтесь — ми поруч.
