В умовах тривалої війни напруження поступово стає звичним. Тривога перетворюється на постійний фон, втома накопичується, а необхідність щодня реагувати на новини, повітряні тривоги, побутові труднощі та потреби близьких забирає дедалі більше сил.
Особливо непросто батькам. Навіть коли власного ресурсу майже не залишилося, потрібно підтримувати дітей, працювати, приймати рішення та зберігати відчуття стабільності в родині.
Щоб дати людям можливість хоча б ненадовго зупинитися й відновитися, 26 липня 2026 року Центр психологічної підтримки «Ор Шалом» організував виїзний ретрит «Психоемоційна підтримка у воєнний час» для членів єврейської громади Дніпра.
У програмі взяли участь 32 людини віком від 8 до 55 років. Для 80% учасників це стало першим знайомством із Центром. Решта вже відвідували групові заходи «Ор Шалом».
Цей день не мав стати втечею від реальності. Його метою було створити простір, де можна видихнути, уважніше почути себе та отримати практичні інструменти для життя в умовах постійного стресу.
Ретрит розпочався ще дорогою до бази відпочинку «Сонячне» в Орлівщині.
Після збору біля Єврейського культурного центру «Менора» учасники ознайомилися з правилами поїздки та безпеки. Під час дороги вони поступово знайомилися: виконували інтерактивні вправи, слухали єврейські майси й спілкувалися у невимушеній атмосфері. Це допомогло відчути себе частиною групи ще до початку основної програми.
Після прибуття відбулася ранкова кава-пауза «Побажання та очікування». Учасники познайомилися з фахівцями, дізналися більше про роботу «Ор Шалом» і змогли сформулювати, чого очікують від цього дня.
Програму проводили керівниця Центру Наталя Медведєва, психологиня Ірина Дорошенко та запрошена спеціалістка Еліна Крепова.
Потім учасники розділилися на дорослу й дитячу групи. Це дало змогу говорити про схожі переживання зрозумілою для кожного віку мовою.
Робота дорослої групи почалася з розмови про роль емоцій у нашому житті.
Учасники вчилися точніше визначати свій стан, приймати власні почуття та краще розуміти причини своїх реакцій. Під час вправи «Новий досвід» вони аналізували звичні способи поведінки й шукали інші варіанти дій у знайомих ситуаціях.
Окрема вправа була присвячена самоспостереженню. Вона допомогла помітити, де зараз накопичилося найбільше напруження, що забирає сили та які реакції повторюються найчастіше. Це було не оцінювання, а можливість уважніше подивитися на власний стан.
Далі учасники знайомилися з техніками саморегуляції: дихальними вправами та простими способами розслаблення, які можна використовувати під час стресу або після складних подій.
Після обіду доросла група долучилася до трансформаційної гри «Імперія магів». Вона допомагала поглянути на життєві ситуації з іншого боку, помітити звичні моделі поведінки та пошукати нові способи розв’язання складних завдань.
Під час війни люди часто діють автоматично: потрібно пройти ще один день, владнати чергову проблему, підтримати близьких. У такому режимі особливо важливо час від часу повертати собі можливість не лише реагувати, а й усвідомлювати, що відбувається всередині.
Паралельно працювала дитяча група. Її програму побудували навколо зрозумілих образів, ігор, практичних і тілесних вправ.
Перший блок називався «Моя внутрішня фортеця. Саморегуляція та безпека». Діти знайомилися з простими способами знижувати напруження: опановували дихання по квадрату та вправу з видуванням мильних бульбашок. Ці практики можуть допомогти під час сильного шуму, тривоги або стресу.
Наступний блок — «Компас емоцій» — був присвячений страху та злості. Діти говорили про них не як про неправильні почуття, а як про природні реакції, які важливо навчитися помічати й розуміти.
За допомогою проєктивних методик учасники досліджували, де в тілі відчуваються страх або злість. Тілесні вправи допомагали безпечно проявляти накопичене напруження та краще розпізнавати власні сигнали.
Важливою частиною програми стала тема стосунків. Під час блоку «Архітектори зв’язків. Підтримка, дружба та спілкування» діти виконували вправи «Павутина підтримки» та «Довіряй мені».
Адже опора — це не лише те, що людина знаходить усередині себе. Нею можуть стати друзі, рідні, можливість попросити про допомогу, бути почутим і знати, що ти не один.
Завершальний блок був присвячений «Джерелам сили». Діти створювали колажі «Мій суперресурс» і працювали зі «Щоденником вдячності». Так вони шукали власні точки опори: важливих людей, речі, заняття та сенси, які допомагають відновлюватися.
Після практичних занять усі учасники знову зібралися разом.
Фінальна кава-пауза стала часом для обміну враженнями, рефлексії та підбиття підсумків. Після неї учасники могли прогулятися територією, поспілкуватися між собою та особисто поговорити з фахівцями.
Ця неформальна частина виявилася не менш важливою, ніж вправи й мінілекції.
Психологічна підтримка не завжди починається з великої розмови про проблему. Іноді першим кроком стає безпечний контакт: можливість побути серед людей, не приховувати втому, поставити запитання фахівцю або побачити, що твої переживання знайомі й іншим.
Один день не може усунути всі причини тривоги чи змінити обставини, у яких живуть українські родини. Але він може повернути те, що легко втратити під час тривалого стресу: паузу, увагу до власного стану, прості інструменти саморегуляції, підтримку групи та нагадування про свої внутрішні ресурси.
Саме з таких невеликих кроків поступово відновлюється здатність чути себе, залишатися в контакті з близькими та знаходити сили для наступного дня.
Якщо ви постійно відчуваєте напруження, тривогу чи емоційне виснаження, вам складно давати раду своїм переживанням або ви помічаєте, що підтримка потрібна дитині, не варто чекати, доки стане зовсім важко.
Звертайтеся до центрів психологічної підтримки «Ор Шалом». Фахівці допоможуть краще зрозуміти свій стан, знайти доступні способи підтримки та пройти складний період не наодинці.
